Військовий бюджет-2019: на що підуть гроші

Судячи з заяв офіційних осіб, наступного року витрати на оборону збільшаться і доволі значно. Такого висновку на Обозревателе дійшов експерт в сфері розвитку ВПК України Максим Глущенко. Спочатку секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що на потреби “сектора безпеки і оборони України” буде спрямовано понад 5% ВВП, тобто близько 200 млрд грн.

Потім практично цю ж цифру озвучив і голова уряду Володимир Гройсман, який запропонував “додати” в оборонний бюджет 2019 року 23 млрд грн (у порівнянні з роком нинішнім). Тобто довести його до показника в 201 млрд грн. А згодом головою Кабміну була озвучена ще одна безпрецедентна цифра витрат на “українську армію, весь спектр і весь блок безпеки і оборони” – вже 209,5 млрд грн.

Тут необхідно дещо пояснити. Дуже часто люди змішують два поняття, плутаючи витрати на “безпеку” і безпосередньо сам “оборонний бюджет”. Гроші, які виділяються “на безпеку” (сектор безпеки) – це витрати на всіх силовиків, включаючи Міноборони, прикордонників, Національну гвардію, поліцію, Службу зовнішньої розвідки, державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації і т.д. Загалом, практично на всіх, хто носить погони. На них, як передбачається, і будуть виділені ті самі 209,5 млрд грн. – 5% від ВВП, що, до речі, передбачено нещодавно прийнятим Законом про нацбезпеку.

Военный-бюджет-Украины_долл

Цей самий закон визначає, що на потреби військових із загальних витрат на безпеку має виділятися не менше 3% ВВП. Приблизно стільки (у відсотках) на армію виділено в нинішньому році, коли бюджет оборонного відомства склав більше 86 млрд грн. Виходячи з вже озвучених цифр, в наступному році військовим може “перепасти” понад 120 млрд грн.

На що можуть бути витрачені ці гроші? Серед пріоритетів в РНБО називають фінансування розробок і закупівель “сучасного високоточного ракетного озброєння, артилерійського озброєння, бронетанкової техніки, високоточних засобів ураження, боєприпасів…”. У нинішньому році на розвиток, закупівлю, модернізацію військової техніки і обладнання було виділено понад 16 млрд грн. Цей рядок у військовому бюджеті наступного року напевно значно “поважчає”.

Але тут головною складовою має стати фінансування та закупівля саме вітчизняних ОВТ. Адже одні і ті самі кошти можна використовувати зовсім по-різному. Одна справа нескінченно затикати діри закупівлями зарубіжної техніки і озброєнь або роками чекати закордонної допомоги (що прив’язує нас до “чужих” комплектуючих), і зовсім інша працювати на перспективу свого оборонпрому і модернізувати те, що можемо випускати самі. Сподіваюся, що саме другий підхід буде головним.

Ще одним пріоритетом (про нього згадав прем’єр) стане підвищення зарплати військовослужбовцям. Адже за останні пару років середня зарплатня в цивільних галузях хоч повільно, але зростала, а ось військові стали відставати від середніх фінансових показників по країні.

У липні нинішнього року медіа цитували міністра оборони Степана Полторака, який писав, що грошове забезпечення військовослужбовців першого року служби в даний час складає 7,5 тис. грн. при середній зарплаті по країні в 8,7 тис. грн. При цьому причиною можливого звільнення після закінчення контракту 36% військовослужбовців називали “недостатній рівень грошового забезпечення”.

Міноборони вже пропонувало до кінця нинішнього року підвищити мінімальну зарплату для рядових до 9 тис. грн., а офіцерів до 15,3 тис. грн. А з наступного року військові хотіли підвищити базовий рівень рядових контрактників першого року служби до 15 тис. грн., що означало б підвищення грошового утримання і іншим категоріям військовослужбовців. Чи отримають військові бажане, поки сказати важко. Поки що президент заявив, що з наступного року зарплата військових зросте “мінімум на 30%”, а прем’єр обіцяє їм мінімальну платню в 10 тис. грн.

Анонсуються фінансові вливання в оборонний сектор доволі значні, але вони можуть мати місце тільки в одному випадку: якщо прогноз Кабміну на 2019 рік щодо ВВП у розмірі 3,9 трлн грн стане реальністю. Тоді і витрати на оборону та безпеку будуть відповідними. Будемо на це сподіватися, хоча вітчизняна економіка – дама вкрай примхлива. На її “настрій” впливає дуже багато чинників: від стану справ на фронті боротьби з корупцією до попиту на сільгосппродукцію на зовнішніх ринках.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку