Окопна фантастика. Коли українська армія поповниться бойовими роботами

Український оборонно-промисловий комплекс приступив до створення наземних бойових роботів. Найбільшої популярності набула бойова платформа “Фантом”, яка пережила кілька удосконалень. Фокус поставив питання, чи є майбутнє у бойових роботів в Збройних силах України.

Про створення наземних бойових роботів в Україні почали говорити в 2016 році. В кінці серпня Укроборонпром представив власну розробку – дистанційно-керований шестиколесний міні-бронетранспортер “Фантом”.

Машинка могла розігнатися до 38 км/год і володіла запасом ходу в 20 км. Міні-БТР керувався як по захищеному радіоканалу, так і через оптико-волоконний кабель довжиною до 5 км. За задумом розробників, “Фантом” здатний транспортувати боєкомплект, евакуювати поранених з поля бою, а також виконувати різні бойові завдання, що знаходяться в рамках можливостей 7,62 мм кулемета, яким озброєний міні-БТР. При цьому робот дійсно нагадує маленький бронетранспортер – довжиною три метри, шириною півтора метри і висотою 90 см.

01

У 2016 році на виставці “Зброя та безпека” завод “Ленінська кузня” представив свій варіант наземного бойового робота – “Піранья”. Машина, на відміну від “Фантома”, розміщується на гусеничній базі. На виставці був показаний варіант робота, оснащеного 12,7 мм кулеметом. При цьому розробники стверджували, що на “піранью” можна поставити бойовий модуль, що складається з 7,62 мм кулемета і 40-мм гранатомета УАГ-40 українського виробництва. Втім, проект “Піранья” не отримав розвитку, а ось “Фантом”, навпаки, почав удосконалюватися.

02

Початковий варіант “Фантома”, показаний в серпні 2016 року, крім того, що викликав жвавий інтерес, отримав чималу порцію критики. Наприклад, щодо евакуації поранених з поля бою. Для цього по обидва боки корпусу розміщувалися дві відкидні рами, на кожну з яких могла лягти доросла людина. Але оскільки робот за замовчуванням є мішенню для вогню противника, то евакуйовані з поля бою поранені ризикували не доїхати живими до своїх позицій.

Тому такі модифікації “Фантома” представляли собою виключно бойову платформу. Так 25 липня 2017 року на Гончарівському полігоні відбулася демонстрація робота “Фантом-2”. Машина була озброєна модулем для запуску 80 мм некерованих авіаційних ракет РС-80. Правда, для того щоб оснастити робота ракетним озброєнням, конструктори були змушені подовжити колісну базу, поставивши “Фантом-2” на вісім коліс.

04

Були і подальші “варіації на тему”. Так, на міжнародній виставці озброєння AUSA-2017 (Association of the US Army), яка проходила у Вашингтоні в жовтні 2017 року, восьмиколесний “Фантом-2”, крім ракетного озброєння, отримав спарену 23 мм гармату та дві установки для запуску протитанкових керованих ракет “Бар’єр”.

А на виставці озброєння безпілотних систем Unmanned System Exhibition (UMEX), яка проходила в поточному році в Абу-Дабі, були представлені як восьмиколесний, так і шестиколесний варіанти “Фантома-2”. Шестиколесна версія оснащена 7,62 мм кулеметом, а також чотирма установками для запуску ПТУР “Бар’єр”.

03

Українські бойові роботи викликали до себе великий інтерес на міжнародних виставках. Без жартів, восьмиколесний міні-БТР “Фантом-2” з установкою РС-80 за своєї військової потужності наближається до малої реактивної системі залпового вогню (РСЗВ). А наявність ПТРК “Бар’єр” і спарених 23 мм гармат робить машину небезпечною як для бронетехніки, так і для піхоти в укриттях. Але до підписання контрактів на поставку “фантомів” справа поки не дійшла. І ось чому.

Робот або людина

Як пояснює колишній заступник генерального директора Укроборонпрому Максим Глущенко, певний скепсис викликає система управління робота за допомогою кабелю. Цей скепсис цілком зрозумілий – бійці противника можуть спокійно перерізати кабель і заволодіти дорогим обладнанням.

Система управління по радіоканалу також має свої недоліки. “В першу чергу це захищеність радіоканалу (противник, використовуючи системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), може перехопити управління. – Фокус) і відстань, на якому машину може контролювати оператор. В міських умовах це приблизно півкілометра, що, звичайно ж, дуже мало” , – стверджує Глущенко.

За його словами, зі схожими проблемами стикаються всі зарубіжні розробники подібної техніки. У той самий час, наприклад, в США та Ізраїлі є успішні проекти наземних дронів, тому що техніка, яка допомагає уникати людських втрат на поле бою, завжди буде затребувана.

Але сьогодні робот не завжди зможе виконати бойове завдання ефективніше за людину. Екіпаж РСЗВ “відстріляється по цілі” та змінить позицію для перезарядки. А хто буде перезаряджати “Фантом-2”, коли він випустить всі свої реактивні снаряди, – питання залишається відкритим.

На думку Максима Глущенка, поки не будуть вирішені перелічені проблеми, в найближчій перспективі говорити про серійне виробництво бойових роботів не доводиться. “Але радує, що проект (“Фантом”. – Фокус) не заглух. Вже зараз потрібно думати про підготовку операторів для подібної техніки”, – робить висновок Глущенко.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку