Максим Глущенко про військовий бюджет-2020

Кабмін представив проект бюджету, в якому витрати на сферу національної безпеки і оборони закладені на рівні 245,8 млрд грн, що на 33,8 млрд грн більше, ніж в 2019 році.

Раніше військове відомство заявляло, що планує значно збільшити фінансування програм, спрямованих на закупівлю нових озброєнь, а також модернізацію та розробку нових зразків військової техніки. У наступному році військові хотіли направити на ці цілі 21 млрд грн. Таку ж суму запланували і на 2021-й рік, а у 2022 році вона має вирости ще на 3 млрд – до 24 млрд грн.

Якщо порівнювати з попередніми роками, наприклад, в нинішньому “на зброю” виділялося близько 16 млрд грн, то ОПК може очікувати непогана динаміка. Але чи буде витриманий такий темп, сказати поки неможливо. Про це на Обозревателе пише експерт у сфері розвитку ВПК України Максим Глущенко.

Виходячи з озвучених нещодавно заяв, у військовому відомстві налаштовані доволі оптимістично. Там розраховують на більш ніж дворазове збільшення військового бюджету, який в нинішньому році становив 102,1 млрд грн. Нещодавно начальник Управління соцвиплат Департаменту фінансів МО В’ячеслав Салахов повідомив, що на наступний рік військові будуть просити збільшити його більше ніж в два рази – до 218 млрд грн. Втім, остаточна цифра буде визначена на засіданні Ради національної безпеки і оборони.

Треба сказати, що починаючи з 2014 року фінансування оборонки росло доволі значними темпами. Навіть з урахуванням інфляції, грошей стало більше. П’ять років тому – 27 млрд грн, а тепер – більше 102.

Часто в суспільстві виникає плутанина, коли вважають, що військовий бюджет і фінансування сектора оборони і безпеки – практично одне і те саме. Але це далеко не так. Гроші, які виділяються на “забезпечення національної безпеки і оборони України” включають в себе фінансування не тільки МО, але і всіх силових структур. У минулому році на ці цілі було виділено 165 мільярдів гривень, з яких армії дісталося 86 млрд грн. Це непогане зростання, якщо порівнювати з 2017 роком – безпосередньо військовим додали 20 млрд грн.

Цифри, звичайно, чималі, але ми прекрасно розуміємо, що фінансування армії довгі роки відбувалося практично за залишковим принципом, і бойові дії на Донбасі не залишали іншого вибору, як нарощувати фінансування оборонних витрат. З іншого боку, очевидно, що навіть в країнах з найсильнішою економікою силовики і бюджетники скажуть вам, що грошей на все не вистачає, і їм треба більше.

Чи може в наступному році наша армія розраховувати на “подвійний” бюджет – сказати поки не можна, названа лише загальна цифра фінансування сектора оборони і безпеки. Як ці гроші розподілять між силовиками і військовими, поки неясно. Закон “Про національну безпеку України”, прийнятий Верховною Радою рік тому, встановив, що на фінансування сектора безпеки і оборони має виділятися не менше 5% запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, а з них не менше 3% має йти на потреби оборони. У відсотковому відношенні це навіть більше, ніж в більшості країн-членів НАТО. Наприклад, в 2017 році 2% ВВП на оборону витрачали всього шість з 29 країн-членів Альянсу: Франція, Греція, Естонія, Польща, Румунія, США. Останні витрачають на військові потреби більше за всіх – 3,1% від ВВП.

Думаю, що в 2020 році наш військовий бюджет “підросте” значно, але не дворазово. Представник Міноборони каже, що з “бажаних” 218 млрд грн на утримання персоналу (військових і цивільних) піде 55%, ще 5% на інфраструктуру, 17% “з’їдять” експлуатаційні витрати, а 23% від суми планують витратити на озброєння і військову техніку. Щоправда, тут виникає деяка плутанина з цифрами. Згаданий вище 21 млрд, який передбачається виділити на озброєння, це все-таки ближче до 10% “подвоєного” армійського бюджету, але ніяк не 23%. Можливо, ЗМІ неточно передали інформацію, але в будь-якому випадку остаточну ясність у це питання внесе прийняття бюджету державного.

Модернізація і закупівля військової техніки – процес безперервний, що таїть багато підводних каменів. Тут логічно зосередиться на закупівлі вітчизняних зразків. Закуповувати зарубіжну техніку часто простіше і швидше, але вже точно не дешевше. Українська оборонка потребує фінансування і оборотних коштів. З огляду на поки щодо “заморожений” конфлікт на сході країни, у нас є час для того, щоб через державне оборонзамовлення фінансувати своїх виробників. Інакше за десять років замість виробництва власної продукції, в тому числі через кооперацію із західними партнерами, ми повністю перейдемо на закупівлі закордонної техніки. Але своя-то дешевша не тільки при закупівлях, але ще і в обслуговуванні. Купувати потрібно лише те, що поки неможливо виробляти самим – сучасні системи захищеного зв’язку, ударні безпілотники, окремі види боєприпасів і т.д.

І другий важливий момент. Парадокс в тому, що часто вже виділені гроші витрачаються, м’яко кажучи, неефективно. Потрібна максимально можлива прозорість в системі закупівель Міноборони і Укроборонпрому. Причому у всьому! Від продуктів і черевиків до бронежилетів і танків. Про те, що з закупівлями, тендерами та посередниками не все так райдужно, як багато хто уявляв, свідчать щотижневі звіти правоохоронних структур. Нещодавно Госбюро розслідувань повідомило про закупівлі за завищеною ціною партії одноразового пластикового посуду для солдатських їдалень! Навіть тут чиновники примудрилися переплатити 8 млн грн.

З очевидних причин не завжди всі цифри підлягають публічному розголосу, але зробити так, щоб кошти під грифом секретності не вимивалися в фірми-одноденки, цілком посильне завдання для нових менеджерів Укроборонпрому і керівників РНБО. У тому, що військовий бюджет буде поступово зростати, я не сумніваюся. Першочергове завдання нових керівників – зробити так, щоб виділені чималі кошти витрачалися максимально ефективно.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку