Максим Глущенко про турецький вектор української оборонки

7169529424338175567162713884416332862586880n

У Києві пройшла XVI Міжнародна спеціалізована виставка ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА – 2019. Захід це вже традиційний, і викликає особливий, з відомих причин, інтерес в останні п’ять років. Український оборонно-промисловий комплекс переживає непрості часи, з безперервними спробами реформування. Днями радник президента з питань оборони Іван Aпаршін анонсував “дуже непопулярні рішення”, заявивши, що половина підприємств оборонного комплексу вже ніколи не зможе випускати продукцію оборонного призначення. Швидше за все йдеться про те, що після аудиту “Укроборонпрому” доведеться розлучитися з баластом – підприємствами, які схожі на валізу без ручки. Що ж стосується виставки, то представлену експозицію техніки та зброї можна вважати своєрідним індикатором стану вітчизняного ОПК. Одразу скажу свою думку: “пацієнт” все ж скоріше живий, аніж мертвий, – пише на Обозревателе експерт в сфері розвитку ВПК України Максим Глущенко.

Як правило, ефективність великих міжнародних форумів такого роду прораховується за сумою укладених контрактів. Як приклад: тільки в перший день на одній з найбільших міжнародних виставок озброєння IDEX, яка проходила в Абу-Дабі, Збройні сили ОАЕ уклали контрактів на суму $ 1,3 млрд. А якщо говорити про торішній авіасалон Фарнборо-2018, то там було заявлено про контракти на загальну суму в 192 млрд доларів. Всі ці цифри залишаються для нас чимось фантастичним, але вони важливі для розуміння ситуації: міжнародна збройна галузь – це багатомільярдні обороти, порівняні з бюджетами багатьох країн, і закріпитися на цьому ринку – велика удача.

Поки я б не став порівнювати нашу виставку зі світовими заходами, аж надто різні у нас “вагові” категорії. Київський збройовий форум логічно оцінювати за іншими критеріями. Перш за все, за числом вітчизняних учасників і представленої ними продукції.

Цього разу вітчизняні досягнення представили 40 підприємств, що входять в держконцерн “Укрборонпром” і ще 23 “приватника” з “Ліги оборонних підприємств України”. З цікавих вітчизняних розробок зазначу бронемашину Отаман-3 з колісною формулою 6х6, високим рівнем захисту та різним озброєнням в залежності від завдань. Машину вже не вперше демонструє приватна компанія “Практика”.

Ще один приватний виробник – “Атлон Авіа”, відомий за безпілотником “Фурія”, представив перспективну новинку – високоточний баражуючий боєприпас з системою автоматичного наведення “Грім”. При цьому розробник обіцяє, що його дітище зможе подолати активну радіоелектронну протидію і точково вразити важливий об’єкт в глибині позицій противника.

До речі, вищеописані розробки – хороший приклад того, що приватні компанії ні в чому не поступаються своїм колегам з держсектора, а іноді і випереджають їх. Іноді навіть виникає питання: а чи існує межа технічного прогресу у військовій галузі? Адже практично кожен рік виробники зброї представляють не тільки його нові версії та зразки, але і системи, які цій зброї протистоять. Цю закономірність легко простежити по безпілотних літальних апаратах (БПЛА), які стають все більш високоточними і “думаючими”. Але в той самий час так само активно вдосконалюються засоби боротьби з ними.

Увагу відвідувачів звертав на себе ударний дрон Bayraktar TB2 турецької компанії Bayrak. До речі, в цьому році наше Міноборони вже закуповувало цю машину для армії. Радіус її дії 150 км, вона може перебувати в повітрі 24 години та несе на собі кілька високоточних ракет.

Зауважу, що на нинішній виставці турецькі виробники були представлені як ніколи широко. До Києва приїхали поляки, чехи, німці, данці, латвійці, литовці, американський павільйон був представлений 10 учасниками. Але турецьке представництво стало наймасштабнішим – 16 компаній!

Цей факт – ще одне свідчення того, що саме з турками у нас складаються доволі тісні зв’язки в сфері оборонки. До того ж серпневий візит Володимира Зеленського в цю країну простимулював процес. Після зустрічі українського і турецького президентів було заявлено про створення спільного підприємства. “Укроборонпром” і турецька “Baykar Defence” будуть виробляти ударний БПЛА. Доволі потрібний проект для України. Жаль тільки, що, як це часто відбувається, незаслужено забуті вітчизняні розробки в цьому напрямі.

Під час цьогорічної виставки “Спецтехноекспорт” підписав контракт на суму $ 6 млн з турецькою компанією Aselsan на поставки радіостанцій для Міноборони. Причому збірка станцій буде вестися на території України і дозволить оснастити армію сучасними цифровими засобами зв’язку, які не тільки відповідають стандартам НАТО, а й мають “привабливу” ціну в порівнянні з іншими зарубіжними аналогами.

На сьогоднішній день для нас дуже важливо перейти від традиційних закупівель озброєнь до реальних спільних проектів, пропонувати вже наявну технічну базу закордонним партнерам. І поки “турецький вектор” вітчизняної оборонки можна назвати найбільш вдалим прикладом.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку