Максим Глущенко про КБ Морозова: люди – без роботи, армія – без БТР

Новина про те, що «Укрборонпром» перевів співробітників «Харківського КБ ім. Морозова» на дводенний робочий тиждень, як часто буває, залишилася непоміченою та загубилася на просторах інтернету. Але ж це те саме конструкторське бюро, яке розробило світову легенду танкобудування Т-34, їх же авторства і Т-64, яких зараз найбільше в наших військах, вони ж створили і «Оплот». Тепер же КБ на межі закриття. Причина – відсутність замовлення на БТР-4Е, який через бюрократичні війни так і не відбувся, пише в Кореспонденті експерт оборонно-промислового комплексу Максим Глущенко.

Конфліктна ситуація між «Укроборопромом» і Міноборони виникла через якість броні машин. Перші звинувачують других у використанні старих радянських норм при прийманні та придирках, а ті, в свою чергу, в низькій якості бронесталі, яка не відповідає конструкторської документації за своїм хімічним складом. А «КБ Морозова» отримало ще й претензії на 82 мільйони за зрив замовлення.

Так хто правий, хто винний в цій ситуації?

По-перше, в програші залишаться всі, тому що замовлення зірване, армія не отримає БТРи найближчим часом, а відгомони скандалу, впевнений, ще відгукнуться в міжнародних контрактах. Адже закордонні партнери завжди дуже уважно стежать за такими новинами.

По-друге, ніхто знову не понесе відповідальності. Хто і як здійснював планування виконання цього замовлення? На якому етапі його виконання опинилося без відповідного супроводу військового приймання та з чиєї ініціативи? На ці питання ми скоріше за все відповідей не почуємо.

Якщо згадувати історію з іракським контрактом і гучним скандалом через нібито браковану техніку та її повернення, то причина там була не тільки в якості. Першопричина, і на сьогодні це вже загальновідома інформація, полягала в тому, що керівник «Укроборонпрому» (на той момент Саламатін), вирішив прибрати з угоди відому на ринку озброєнь міжнародну компанію, яка забезпечила укладення контракту. Іншими словами, кинути їх, позбавивши їх агентських виплат. Звичайно, вони не стерпіли такого, і приймання техніки раптом стало дуже жорстким. З’явилися фото тріщин в броні, скандал почали підігрівати, і закінчилося все розірванням найбільшого контракту. Чи була проблема настільки великою? Не думаю. Адже рекламації бувають завжди. Інше питання – їх масштаб, і масштаб проблем.

Що стосується експлуатації БТР-4, які повернули Україні після скандалу з Іракським контрактом, то приблизно на 25-30 відсотках техніки дійсно були виявлені дефекти, в тому числі і тріщини в броні. Ці машини експлуатувалися в підрозділах Міноборони і Нацгвардії і були виконані з вітчизняної сталі «марки 71». Це один з трьох видів сталі, передбачених конструкторською документацією.

Пізніше були випущені експериментальні машини і з бельгійської сталі, за якими проблем поки, наскільки відомо, немає. І останні партії почали робити з фінської сталі Miilux 500, через яку і грянув скандал. Хоча всі три види передбачені документацією, Міноборони не сподобався хімічний склад нібито з шкідливими домішками. Крім того, чиновники МО стверджують, що фінська сталь не використовується у виробництві бронетехніки та не має відповідної сертифікації.

Виробник сталі заявляє про відповідність стандарту НАТО Stanag L1 – L5 і про те, що в 2014 році сталь Мілюкс успішно пройшла всі можливі балістичні та лабораторні випробування на ДП «ХКБМ». На ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» було вироблено 14 корпусів, які успішно пройшли випробування та проходять експлуатацію у військах.

Чи та сталь опинилася під пильною увагою військового приймання зараз? Або ми маємо справу з черговим «імпортозаміщенням» в лапках, з яким вже не раз потрапляли в скандал підприємства «Укроборонпрому» при співпраці з фірмами-прокладками? Тут відповідь можуть дати тільки правоохоронні органи при проведенні відповідних експертиз.

Якщо фахівці Міноборони виявляться правими, то ситуація з БТР просто буде нагадувати нещодавній скандал з Гладковським-Свинарчуком, коли існує якийсь посередник, який поставляє за бюджетні гроші некондицию, та ще й за завищеною ціною. А посадові особи концерну просто закривають на це очі або, що гірше, беруть участь в процесі.

Найнеприємніше в цій ситуації те, що нинішній скандал не тільки негативно впливає на репутацію «Укроборонпрому» всередині країни, а й підриває позиції концерну на світовому ринку зброї, адже модифікації БТР-4 з посиленим за стандартами НАТО захистом просували на ринок Південно-Східної Азії . Особливо неприємно, що скандал з БТР-4 вже не перший.

Можна констатувати, що цілком перспективна та життєздатна вітчизняна розробка постійно стикається, з одного боку, з проблемами, пов’язаними з якістю виробництва, а з іншого – з огляду на обсяг цих контрактів – з фінансовою зацікавленістю конкретних осіб. І зняти цю проблему можна тільки одним шляхом: персональною жорсткою відповідальністю посадових осіб, які курують процес закупівель комплектуючих і безпосередній процес виробництва самої техніки.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку