Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну

0

Україна. 2030 рік. Робопчіли запилюють рослини. Стилізовані під птахів дрони спостерігають за порядком в містах. Квадрокоптери «роздають» інтернет уздовж трас, залізниць і відновлюють зв’язок після стихійних лих. Кур’єрські мережі безпілотників доставляють ліки і продукти. Аквадрони визначають глибину водойми, місцезнаходження риби і приманюють її до берега, скидаючи підгодовування в воду. Армією цих «іграшок» керують оператори дронів – фахівці нової затребуваної професії. Наша країна входить в десятку найбільших світових виробників безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це не кадри з фантастичного фільму, а наше можливе майбутнє.

Галузь, що нещодавно зародилася, стрімко набирає обертів. В Україні обсяг ринку щорічно приростає на 50% і поки не збирається знижувати темпи. Які перспективи безпілотників в нашій країні? Навіщо їх використовують компанії? Праця яких спеціалістів буде користуватися попитом? На ці та інші питання знайшов відповіді Mind.

Динаміка світового ринку. За оцінками Gartner, до 2020 року оборот світового ринку БПЛА перевищить $ 11,2 млрд. У 2017 році він оцінювався в $ 7,8 млрд, роком раніше – в $ 7,3 млрд. Такі дані наводяться в звітах аналітиків J’son & Partners Consulting. За їхніми підрахунками, в 2017 році військові дрони утримували 53% ринку в грошовому вираженні і лише 0,5% – в натуральному. Така істотна різниця пояснюється тим, що бойові дрони в середньому коштують в 200 разів дорожче, ніж цивільні БПЛА.

Дрони цивільного призначення поділяють на споживчі і комерційні (промислові). У 2017 році частка першого сегменту оцінювалася J’son & Partners Consulting в 23% в грошах і 84% в штуках. Другого – 24% і 15% відповідно. У той час як споживчий сегмент вже близький до насичення, промисловий тільки починає завойовувати увагу корпорацій.

Ключові гравці на світовому ринку. У світі вже більше 500 виробників БПЛА. «Безумовним лідером з виробництва бойових дронів є Ізраїль. І це логічно, адже країна не один десяток років живе в умовах військових конфліктів і зацікавлена в ефективних рішеннях, які дозволяють зберегти життя військових. А серед виробників цивільних дронів – в лідерах китайська компанія DJI », – розповідає голова Асоціації національної авіації та безпілотних систем, екс-заступник директора держконцерну «Укроборонпром» з питань зовнішньоекономічної діяльності, співвласник Uatechnology Максим Глущенко.

DJI поки утримує близько 75% світового ринку. До числа найбільших гравців також відносять французький Parrot, а також Yuneec, Hubsan, 3dr, Walkera. Свої вантажні дрони розробляють Boeing і Lockheed Martin.

Зліт вітчизняного ринку. На думку Максима Глущенка, серйозний поштовх розвитку безпілотної галузі в Україні дали події на Донбасі. «Ще п’ять років тому дрон в нашій країні сприймався як якась екзотична іграшка, яку застосовують хіба що телевізійники, знімаючи гарні кадри з повітря. Така ситуація була типова як для цивільного, так, на жаль, і для військового секторів. Але бойові дії на сході країни змусили звернути на безпілотники найпильнішу увагу. Найчастіше отримана з повітря розвідінформація рятує життя бійців. Здобуваючи такі дані, військові не ризикують життями. Максимальний збиток – втрата техніки», – розповідає екс-заступник директора «Укроборонпрому». Обсяги видатків України на військові дрони не афішуються.

Ринок дронів – це не тільки продаж апаратів. Перспективні ніші – сфера послуг і обробка даних. Ці напрямки можуть дати такий самий обсяг, як і реалізація устаткування.

1

Які виробники дронів зараз лідирують в Україні? Поки 93% ринку утримують іноземні гравці. Як і в усьому світі, перше місце займає DJI. На другу позицію вийшов французький бренд Parrot, завдяки створенню напрямку промислових рішень, популярних в українських аграріїв. Також на українському ринку присутня продукція компаній Aee, Sky-hero, Youneek, Zerotech, Xiaomi та інших.

За рахунок чого українські виробники зможуть потіснити світових гігантів? Перспективну нішу стали оперативно освоювати і вітчизняні компанії. За кілька років до розробки військових і цивільних дронів долучилося понад 10 підприємств: «Антонов», «Атлон Авіа», «ПОЛІТЕК-Аеро», «еґлонського», «Меридіан», UA Technology, Ukrspecsystems, «Карболайн», DroneUA, Spaitech, Kray Technologies, «Айтек» і т.д.

Виробникам бойових дронів може допомогти держава. «У короткі терміни українські приватні компанії без держпідтримки розробили вітчизняні безпілотні авіаційні комплекси (БПАК) з прицілом на використання у військах. В ідеалі найбільш перспективні розробки після випробувань маютьпотрапити в держоборонзамовлення. Це означає, що виробники такої техніки отримають гарантування держфінансування», – розповідає Максим Глущенко. І підкреслює: важливо, щоб в цій схемі не було корупційної складової з горезвісними відкатами «потрібним» людям, котрі лобіюють ту чи іншу компанію.

«Але найближчим часом ми навряд чи побачимо українські ударні дрони, здатні нести ракети, які вражають об’єкти противника. Хоча подібні роботи ведуться вже декількома компаніями. Аналоги іноземного виробництва коштують від декількох до десятків мільйонів доларів. Наприклад, ціна за одиницю ізраїльського Eitan – $ 30-35 млн. Але навіть в найпростіших безпілотниках класу міні, які потрібні для збору розвідданих та коригування дій військ, в армії величезний дефіцит. Сподіваюся, незабаром він почне скорочуватися», – зазначає Максим Глущенко.

2

Стимули і перешкоди. «Законодавче регулювання може стимулювати зростання галузі, але може і його «поховати». Тимчасовий порядок використання повітряного простору, ініційований Державіаслужбою, викликає масу питань і нарікань у «безпілотної» спільноти. Потрібні чіткі правила гри, тобто закон, зрозумілий всім учасникам процесу, в тому числі виробникам, експлуатантам і контролюючим органам. Замість цього ми маємо явно сирий документ, до того ж прийнятий без широкого обговорення всіх учасників процесу», – вважає Максим Глущенко.

Які професії будуть затребувані в галузі? Можна виділити дві умовні групи роботодавців: виробники і споживачі дронів. Перші потребуватимуть фахівців з розробки, проектування, програмування. Компаніям, що використовують БПЛА, будуть потрібні оператори дронів – люди, які вміють керувати дорогими «іграшками», а також аналітики і фахівці з обробки зібраних даних, менеджери проектів і керівники польотних груп. Також вони можуть виконувати і нестандартні функції. Наприклад, в «Мрії» робота оператора полягає в складанні плану польоту, підготовці до вильоту БПЛА і його запуску за допомогою катапульти. Після літак повертається в зазначену точку і приземляється на парашуті.

Втім, у віддаленому майбутньому пілотів дронів, ймовірно, зможе замінити ПЗ. У світі вже кілька компаній розробляють алгоритми автономної навігації, для того щоб мінімізувати роботу оператора або взагалі виключити її.

А в найближчому майбутньому попит на операторів БПЛА буде чималим. За прогнозами Association for Unmanned Vehicle Systems International, до 2025 року в США з’явиться понад 100 тисяч робочих місць для пілотів дронів. В Україні відкритих вакансій – поки небагато. Разом з тим, спікери вже відзначають дефіцит кваліфікованих кадрів.

3

У скільки оцінюється праця операторів дронів? У США середня зарплата пілота БПЛА становить близько $ 100 тис.на рік. В Україні поки розцінки нижчі, а розмір зарплати залежить від регіону. В областях оператори дронів заробляють 6 – 8 тис. грн разом з пакетом компенсації, в Києві – зарплати вищі.

Де краще отримати необхідні знання для професій?

Українські вузи ще не готують розробників, інженерів, операторів дронів. Хоча частково освоїти спеціальність «творця» БПЛА можна в навчальних закладах, в яких викладається авіабудування. Наприклад, Механіко-машинобудівний інститут при КПІ, до складу якого недавно включений факультет авіаційних і космічних систем, готує фахівців з розробки, проектування, дослідження та експлуатації систем управління рухомими об’єктами, конструювання та виробництва авіаційної техніки. У Харківському авіаційному інституті є факультети управління літальними апаратами, авіабудування, програмної інженерії тощо. При Національному авіаційному університеті – Аерокосмічний інститут, Інститут аеронавігацій, електроніки.

Вузівської підготовки недостатньо. Для бажаючих освоїти виробництво безпілотників є чимало open source проектів, де можна навчитися побудові дрона з нуля. Також в Україні почали з’являтися компанії, які навчають пілотуванню дронів: «Дронаріум», Somedia, RTF Academy. Поки багато компаній самостійно навчають фахівців або звертаються за допомогою до виробників БПЛА. У «Мрії» операторами працюють фахівці GPS-відділу, які пройшли навчання у розробника літака.

Книги. У мережі можна знайти чимало профільної літератури. Ось кілька нових надходжень, доступних в тематичній підбірці Google Play.

Building Smart Drones with ESP8266 and Arduino (Syed Omar, Faruk Towaha)

5

Книга про те, як створювати промислові дрони з Arduino і ESP8266 і їх модифіковані версії апаратного забезпечення. Автори відзначають, що читачеві були б корисні базові знання в області електроніки і програмування: книга не для новачків.

Aviation Law and Drones: Unmanned Aircraft and the Future of Aviation (David Hodgkinson Rebecca Johnston)

6

Книга для бажаючих заглибитися в аналіз законодавчих нормативів. Автори аналізують взаємозв’язок між країнами, що розвиваються технологіями і спробами законодавців йти в ногу з ними. Розглядають національні і міжнародні закони в області БПЛА, включаючи питання безпеки та конфіденційності.

Responsible Drone Journalism (Astrid GynnildTuro Uskali)

7

Автори розповідають про можливості і проблеми використання безпілотників ЗМІ, міркують про відповідальну журналістику. На їхню думку, книга буде цікава викладачам і студентам факультетів журналістики, а також політикам, законодавцям, розробникам і громадянам, зацікавленим у відповідальному використанні безпілотних камер.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку