Чим загрожують бізнесу нові правила для безпілотників

1 червня 2018 року набув чинності Тимчасовий порядок використання повітряного простору, ініційований Державіаслужбою. Сфера застосування БПЛА потребує регулювання, з цим ніхто не сперечається. До сих пір не було створено чітких правил гри – закону, зрозумілого всім учасникам процесу, в тому числі виробникам, власникам БПЛА і контролюючим органам. Тільки ось, на превеликий жаль, документ, оприлюднений Державіаслужбою, мало схожий на чіткі та зрозумілі правила, що враховують інтереси гравців ринку, пише на ЛiГА.net президент Асоціації національної авіації та безпілотних систем Максим Глущенко.

Аналіз Тимчасового порядку вже проводять юристи громадських організацій, обіцяючи подати в суд на Державіаслужбу. Навіть поверхове знайомство з багатосторінковим документом призводить до однозначних висновків: відтепер забороняється якщо не все, то майже все.

Наприклад, власники дронів перед польотами повинні подавати заявки, інформувати держоргани, отримувати відповідні дозволи з урахуванням перерахованих в документі обмежень і заборон, і до цього процесу можуть бути підключені десятки організацій.

Зрозуміти, наскільки жорсткі “умови гри” пропонує Тимчасовий порядок, можна по пунктах, які, умовно кажучи, можна назвати “ліберальними”. Чому в лапках зараз поясню.

У документі передбачений порядок польотів, при яких можна уникнути бюрократичної процедури з отриманням дозволу. Але в цьому випадку мова йде виключно про БПЛА вагою до 2 кг. Тобто Ви “ліберально” уникаєте бюрократичної процедури, але при цьому отримуєте стільки заборон і обмежень, що спроба здійснити політ стає чимось із розряду фантастики.

Так, польоти мають проходити лише вдень. Зняти вечірній город у вогнях вже проблематично. За замовчуванням не можна літати над центральними вулицями міст, селищ міського типу та сіл (!), а тільки перетинати їх. Не можна літати, (також дозволено лише перетин) над дорогами державного значення. Напевно, щоб двокілограмовий дрон не міг потенційно впасти на авто? Скажіть, скільки випадків, пов’язаних з аварією безпілотника та авто ви згадаєте? І скільки “традиційних” ДТП відбувається в країні щодня?

Якщо заборона польотів над об’єктами, які перебувають під охороною силовиків або в безпосередній близькості від злітно-посадкових смуг, ще можна пояснити логічно, то як зрозуміти, чому під аналогічні правила потрапляють промислові зони, залізничні станції, морські порти, сховища палива? Побоювання диверсії? Ну, так в Балаклії боєприпаси вибухають через суху траву, яка раптом зайнялася. А проти дронів є сучасні системи подавлення.

Літати над сховищами пального, нафти, газу та інших небезпечних речовин можна, але тільки з дозволу власника об’єкта. Ще більше питань викликає заборона обльоту місць аварій і катастроф.

Згадайте ситуацію з найбільшою пожежею на нафтобазі під Києвом в 2015 році, коли телебачення вело прямі репортажі з місця подій. Завдяки цьому ми знали про масштаби НП, яка несла реальну загрозу здоров’ю і життю людей. Очевидно, що для власників потенційно небезпечних об’єктів або чиновників завжди існує спокуса приховати “зайву” інформацію, яка може зашкодити їхній репутації або кар’єрі. І тут роль преси переоцінити важко. Судячи з нововведень, відтепер ЗМІ мають вірити чиновникам на слово.

Суперечливою виглядає норма, згідно з якою польоти виконуються не далі ніж за 500 метрів від пілота, а максимальна висота польоту визначена в 50 метрів і лише за умови візуальної видимості пілотом апарату.

В порядку прописали, на якій відстані від людей має знаходиться безпілотник. Один з пунктів говорить, що польоти виконуються “не ближче 150 м від груп людей кількістю понад 12 чоловік, які знаходяться поза приміщеннями”. Чому саме 150 метрів і чому саме 12 чоловік – загадка…

Перераховувати всі недоречності порядку можна довго. Цілком логічно, що він викликав обурення у “безпілотної” громадськості, яка абсолютно резонно стала задавати питання. Чому ці правила приймалися практично без обговорення і на швидку руку? Чому були проігноровані пропозиції й зауваження цієї самої громадськості? Тим більше, що робоча група з 26 членів активно працювала над концепцією інтеграції безпілотних повітряних суден в існуючу систему використання повітряного простору. Але чиновники пішли відпрацьованим радянськими шляхом: швидко зібралися, одноголосно схвалили, оперативно прийняли.

У будь-якому випадку правила фактично роблять незаконними майже всі напрямки застосування БПЛА: журналістську, рекламну, спортивну, комерційну. Плюс вітчизняний виробник отримує удар нижче пояса. Навіщо розробляти комерційні БПЛА і покращувати їх характеристики, якщо вони будуть не затребувані?

Галузь, яка бурхливо розвинулася за останні кілька років не завдяки, а скоріше всупереч державі, не маючи спочатку жодної підтримки, крім волонтерської, тепер ставлять практично поза законом. Тимчасові правила мають стати дійсно тимчасовими, а не зависнути в нормативній базі на довгі роки. А чиновники мають прислухатися до аргументів усіх зацікавлених сторін. Інакше майбутнє безпілотної авіації в Україні має сумні перспективи.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку