“Антонов” підписав угоди з “Боїнг”: подробиці

У Великобританії завершився найбільший в світі авіасалон Фарнборо-2018. Протягом тижня лідери авіабудівної та космічної галузі демонстрували свої досягнення, шукали покупців і укладали угоди. Якщо під час минулої виставки, яка проводиться раз на два роки, було заявлено про контракти на загальну суму 124 млрд. дол., то нинішню з результатом в 192 млрд. дол. називають найуспішнішою за всю сімдесятирічну історію авіасалону. Тільки Boeing і Airbus продали на Фарнборо близько 1000 літаків. Росії відповідно до санкцій Євросоюзу заборонили представляти військові літаки, а цивільну авіатехніку російські виробники презентувати відмовилися самі. Про це на Обозревателе пише експерт у сфері розвитку ВПК України Максим Глущенко.

Втім, нас більшою мірою цікавить рідний український авіапром, який був представлений продукцією “Антонова”. Пару років тому, на Фарнборо-2016 ми демонстрували багатоцільовий транспортний літак Ан-178, який пізніше просували на квітневій виставці Eurasia-2018 в Туреччині разом з сімейством регіональних пасажирських літаків Ан-148/Ан-158 і військовим транспортником короткого зльоту і посадки Ан- 188.

На Фарнборо-2018 “Укроборонпром” зробив акцент все на той самий Ан-178, який здійснив демонстраційний політ. Ця машина має вантажопідйомність у 18 тонн і ряд особливостей: перевозить широкий спектр пакетованих вантажів (в контейнерах, включаючи морські 1С і на піддонах). Транспортник може базуватися на різних аеродромах, включаючи ґрунтові, високогірні. Питання лише в тому, що наш авіапром завжди працював в щільній кооперації з північним сусідом. А тому проблемою останніх років для нас стали російські комплектуючі. Щоправда, під час цьогорічної виставки Петро Порошенко написав, що “78% комплектуючих для літака виробляються в Україні, а РФ виключена зі списку країн, які виробляють інші деталі для нашого Ан-178”.

За підсумками виставки “Укроборонпром” повідомив про декілька домовленостей із зарубіжними партнерами. Наприклад, про підписання “Антоновим” Генеральної угоди з підрозділом Boeing компанією Aviall Services.

Aviall стала “дочкою” Boeing в 2006 році, коли авіагігант придбав цього найбільшого в світі дистриб’ютора авіазапчастин і логістичних послуг за 1,7 млрд. доларів.

У нашому випадку контакти з таким партнером є спробою уникнути залежності РФ вже не на 78%, а на всі 100. Укладена угода має торкнутися модернізації всієї лінійки літаків Ан-1X8 NEXT, а це – Ан-178, Ан-148, Ан- 158.

В офіційному прес-релізі Aviall сказано, що компанія “відповідатиме за закупівлю комплектуючих для серійного виробництва літаків “Ан”, логістичну підтримку і формування пулу запчастин, а також за післяпродажне обслуговування літаків”. Втім, угода – це доволі широке поняття, а говорити про реальні результати можна буде тільки після укладення контрактів.

“Укроборонпром” повідомив ще про декілька домовленостей. Так, “Антонов” і швейцарська компанія AIR-ION Technologies SA вирішили налагодити партнерство в розробці, випробуванні, сертифікації та серійному виробництві електричних безпілотних літальних апаратів. Передбачається, що БПЛА зможуть виконувати цивільні та військові завдання.

Поки йдеться про виробництво чотирьох типів безпілотників з максимальною злітною масою 1500 кг і крейсерською швидкістю 185 км/год. Передбачається, що фахівці “Антонова” братимуть участь в розробці планера БПЛА, виготовленні зразків і проведенні випробувань. У планах концерну налагодити серійне виробництво апаратів, але, скоріше за все, про це говорити ще дуже рано. Для подібних сміливих прогнозів у наших західних партнерів має бути повна впевненість в тому, що контракти будуть виконані бездоганно, а “Антонов” потягне серійне виробництво.

Що стосується україно-турецького проекту військово-транспортного Ан-188, то за інформацією держконцерну “зараз планується фіналізація створення юридичних документів для формування спільного підприємства з метою розробки, будівництва та випробувань літака”. Нагадаю, що вперше проект Ан-188 був широко представлений ще три роки тому, на 51-му авіасалоні в Ле Бурже (Франція). Але, судячи за наведеною вище довгою офіціозною фразою, до реальної реалізації проекту ще ой як далеко.

Виставки, подібні Фарнборо, Ле Бурже або Дубай Ейршоу – це ціла подія для компаній, що працюють на авіаційну та космічну галузі. Але проходять вони раз-два на рік. Брати участь в них, без сумнівів, треба. Це налагодження контактів, це попередні домовленості, це, врешті-решт, можливість нагадати про себе і показати “товар обличчям”. Але розраховувати на те, що після одного демонстраційного польоту протягом року, презентації стенду або моделі до нас побіжать інвестори та покупці, щонайменше, наївно. Крім безпосередньої роботи авіабудівників, вкрай важлива щоденна (а не тільки під час виставок) і компетентна робота менеджменту. Інакше будь-які кроки або досягнення вітчизняного авіапрому виявляться марними, а дійсно хороші літаки просто не знайдуть свого покупця.

Є ідея або
бажання допомогти?

Залишайтеся на зв'язку і підписуйтесь на нашу розсилку